Оксана Миколаївна Хращевська – моя бабуся. Їй 89 років і вона проживає у невеличкому містечку під Києвом…

Вона – унікальна людина. Більшу частину свого життя вона пропрацювала лікарем в обласній лікарні, зцілюючи людей від страшної хвороби – туберкульозу. Але мова піде не про це. У молодості, у свої найкращі роки вона пережила таке, що нам не може уявитися й у найстрашнішому сні.

Навесні 1946 року її, 20-річну студентку 3-го курсу Київського медичного інституту, прямо з вулиці забрали в тюрму. Звинувачення було безпідставним, несправедливим і найтяжчим у той час – український націоналізм.

Вироком військового трибуналу м. Києва вона була визнана ворогом народу і засуджена на 10 років таборів ГУЛАГУ, а потім на заслання у Сибір. 

ГУЛАГ. Сибір. Лісоповал…

Як вона вижила там, де навіть найсильніші чоловіки помирали від надважкої праці і голоду, сходили з розуму і вчиняли самогубство?

Як їй вдалося в тих умовах не тільки залишитись живою, а й допомогти іншим людям, а потім все-таки повернутись додому, в Україну?

Про це вона написала книгу «Зламаний цвіт».

У її романі немає довгих політичних роздумів чи нудних історичних розвідок. Це відкритий, наївний погляд молодої українки на жахливі події, які випали на її долю та долю її родини. У побутових замальовках щоденної боротьби за виживання у тюрмі, таборі й сибірському засланні, у згадках про проведене у роки голодомору дитинство та минулу під час фашистської окупації юність, читач знайде не тільки безцінний скарб цікавих історичних відомостей, а й захоплюючий життєствердний сюжет, списаний із власної долі автора.

Те, що розказано на сторінках цієї книги, нікого не залишить байдужим. Читаючи «Зламаний цвіт», люди плачуть, люди відроджуються і зовсім по-новому оцінюють власне життя.

Ця книга написана для усіх нас.

Щоб ми знали. Щоб пам’ятали…

создание сайтов в киевепомощь вебмастеруздоровьезаказать сайт в киеве